Історії успіху /
Історії успіху - Тарас Бондаренко

Тарас Бондаренко, бренд-менеджер, головний офіс Imperial Tobacco (м. Брістоль, Великобританія)

Тарасе, існує думка, що маркетологам в нашій компанії міжнародні призначення даються легко. Твій досвід це доводить?

Не погоджуся з цим. Для спеціаліста будь-якого напрямку потрібно пройти серйозний шлях, щоб отримати міжнародне призначення. Йдеться і про участь у міжнародних проектах компанії, і про внутрішні конкурси в кілька етапів, адже на одне місце претендує чимало колег з різних країн. Я відповідав за локальний бренд, а отже, і моя участь у міжнародних проектах була досить обмеженою. Для мене все почалося з бажання повністю змінити ставлення до звичайного порядку справ. І мета працювати у центральному маркетингу була тоді досить амбіційною, якщо не сказати недосяжною.Дуже вдячний своїм колишнім керівникам Яні Язовицькій та Саші Бергеру, тоді директору з маркетингу в Україні. Я поділився з ними своїми намірами, і вони стали залучати мене до міжнародних проектів, допомагали порадами. Звичайно, це також вимагало і від мене постійного підвищення власної планки відношення до обов`язків та розвитку персональних якостей. Тож коли відкрилася відповідна вакансія в «Груп Маркетингу», я був готовий за неї змагатися.

Розкажи про бренд, яким ти зараз займаєшся.

Бренд P&S (Parker & Simpson) був ство рений рік тому. Мені випав унікальний шанс займатися створенням міжнародного бренду з нуля — продумувати імідж, пачку, комунікацію, стратегію. Основна ідея марки — бути привабливою для споживача не лише з точки зору доступної ціни та якості, але й іміджу та емоцій, які з нею пов’язані. Тому в портфелі P&S присутня преміальна лінійка для створення престижного унікального іміджу марки та його трансляція в масовий, доступний за ціною сегмент.  Сьогодні це бренд з глобальною стратегією розвитку та планом запуску. Він вже присутній на ринках Чехії, Словенії, Словаччини, представлений в каналі Duty Free. Незабаром запуск в Азербайджані та Іраку, а наступного року — ще у 20 країнах.

Наскільки відрізняється робота бренд-менеджера на певному ринку від роботи у штаб-квартирі?

Якщо говорити про процес створення марки, то основні принципи однакові: зрозуміти потреби споживача, оцінити можливості та потенціал, а далі — розробка стратегії, дизайну, комунікації. Але коли працюєш на глобальному рівні, акцент більше зміщується на стратегію. І, напевно, головне правило, якому я навчився за цей час, — це принцип синергії, коли глобальна стратегія поєднується зі знанням нюансів запуску бренду на ринку. Це дає можливість отримати набагато кращі результати.

Що було найскладнішим у зміні країни для життя і роботи?

Рішення про роботу за кордоном було свідомим вибором, тож ілюзій я не мав і був готовий до труднощів. Та й, власне, труднощі були лише на початку, здебільшого пов’язані з мовою та відмінностями в біз нес-культурі. Але я намагався сприймати їх не як проблему, а як новий досвід і пригоду.

У головному офісі працюють люди з різних країн. Важко працювати в інтернаціональній команді?

Останнім часом «Груп Маркетинг» оновився на 90 % — прийшло багато нових людей як з різних ринків «Імперіал Тобакко», так і з інших, нетютюнових компаній. У кожного свій менталітет, свій досвід, але в цьому головна перевага сьогоднішньої команди: ми маємо змогу генерувати нові цікаві ідеї, знаходити нестандартні, сміливі та ефективні шляхи їх реалізації. При цьому слід пам’ятати про простий принцип — дослухатися до думки інших та працювати як єдина команда.

Наскільки ти змінився з моментувід’їзду?

Складно самого себе оцінювати, але у професійному плані змінився однозначно — зона відповідальності значно ширша. Стараюся переводити якісь поверхові знання в більш системні. А в особистому плані,напевно, став більше цінувати стосунки зблизькими людьми та друзями.

Наскільки сильно відрізняється британський життєвий устрій від українського?

Британський устрій життя — як інша планета. Є багато чого незрозумілого для нашого менталітету. Наприклад, відносини з державними органами. В Британії переважну більшість питань (податки, страховка, сплата послуг) можна вирішувати по телефону або ж через Інтернет. Це відбувається дуже швидко, і при цьому тобі передзвонюють і цікавляться, чи ти задоволений результатом.Також дуже мене вразило ставлення британців до власної історії в найдрібніших її проявах. Навіть якщо мова йде про якийсь старий будинок XV століття, його зовнішня архітектура має залишитися без змін—жодних пластикових вікон! Окреме і дуже позитивне враження щодо поведінки водіїв-британців на дорогах: іноді зовсім не очікуєш, що тебе пропускають на перехресті там, де в принципі не повинні цього робити.

Що цікавого встиг побачити у Британії?

Практично кожні вихідні разом з сім’єю подорожуємо країною. У Британії дуже багато цікавих місць, головне — не лінуватися. Цього літа вдалося відвідати найвідоміші місця — Стоунхедж, Віндзорський замок, Лондон, побували в середньовічних замках Уельсу. Кілька разів були на узбережжі Ла-Маншу та в багатьох музеях. Цікаво те, що музей в розумінні британців — це місце, де можна не тільки на щось подивитися, а  отримати певний досвід. Так, наприклад, в Музеї танків можна залізти всередину здоровезних неоковирних машин Першої світової війни, а у вихідні стати глядачем захоплюючих шоу-програм на відкритому полі.

Як адаптувалася твоя сім’я до нового життя?

Спершу для дружини була проблема з недостатнім знанням мови, а мені важко було уявити, як їздити на машині з правим кермом. Син, якому зараз чотири роки, абсолютно свідомо розуміє, що люди навколо нього розмовляють іншою мовою, і він старається її вчити. Ну а донька, їй два роки, просто дивиться на світ великими очима.

Що побажаєш колегам в Україні?

Бажаю всім завжди зберігати оптимізм і позитивний настрій, а також щоб бажання здійснилися. Як би це банально не звучало, вони таки збуваються.